Внимание, мошенники! Как аферисты зарабатывают на коронавирусе

Внимание, мошенники! Как аферисты зарабатывают на коронавирусе

ПОДЕЛИТЬСЯ

На фоне паники, связанной с Covid-19, наши сограждане теряют бдительность и становятся более уязвимыми и доверчивыми. Этим охотно пользуются аферисты и пытаются любыми способами добраться до кошельков своих жертв.

Банк ПУМБ рассказывает о самых популярных мошеннических схемах, которые появились благодаря коронавирусу, и о методах борьбы с ними (на языке оригинала).

Сайти-підробки

Шахраї створюють фальшиві сайти, для ніби поповнення мобільного рахунку, сплати за інтернет чи комунальні послуги без комісії. Закінчуються такі історії однаково – клієнт втрачає усі гроші зі своєї банківської картки.

Як не потрапити на гачок. Не користуйтесь невідомими ресурсами, де потрібно вводити свої конфіденційні карткові дані. Заведіть окрему банківську картку для розрахунків в інтернеті та поповнюйте її по мірі необхідності. Підключіть 3-D Secure (технологія, що дозволяє банку ідентифікувати власника картки при проведенні операції онлайн). Найбезпечніше поповнювати мобільний рахунок, оплачувати комуналку чи інтернет через інтернет-банкінг банку, у якому ви обслуговуєтесь. Більшість шахрайських сайтів можна знайти у базах на сайтах ema та cyberpolice

Дзвінки чи SMS від імені банку

Шахраї телефонують українцям під виглядом банківських співробітників для перевірки даних клієнта, щоб людина під час карантину нібито могла уникнути штрафів за непогашення своїх платежів за кредитом. Маючи всі необхідні дані, які людина сама ж продиктувала шахраям, аферисти легко знімають з рахунку всі гроші. Також українці почали отримувати SMS ніби від Нацбанку про нараховану соціальну допомогу й з проханням перетелефонувати за номерами у повідомленні.

Як не потрапити на гачок. Навіть якщо на другому кінці дроту представились обслуговуючим банком та назвали ваші ініціали чи будь-які інші дані – не довіряйте співрозмовнику. Краще покладіть слухавку та зателефонуйте до свого банку самостійно.

Листи від Всесвітніх організацій по охороні здоров’я

Аферисти надсилають листи ніби від імені благодійних організацій й просять перевести кошти для боротьби з вірусом, перехоплюючи конфіденційні дані своїх «жертв». Іноді, навіть відкривши подібний лист, можна піймати електронний вірус.

Як не потрапити на гачок. Довіряйте тільки офіційним організаціям охорони здоров’я та остерігайтесь ресурсів, де потрібно вводити конфіденційні дані: термін дії картки, CVV-код (3 цифри на звороті картки), коди підтверджень операцій з SMS-повідомлень від банку, тощо).

Продаж товарів для боротьби з вірусом

В інтернеті можна знайти оголошення від шахраїв з продажу масок, дезінфекторів, неіснуючих ліків від вірусу та подібні товари. Людина, відправляючи передплатою гроші за потрібний товар, так і не отримує його. В гіршому випадку – шахраї ще й крадуть конфіденційні дані людини та знімають з її рахунку всі кошти.

Як не потрапити на гачок. Будьте пильними та не здійснюйте оплату за подібні товари на невідомих сайтах або невідомим продавцям. Ніколи не вводьте свої конфіденційні карткові дані на ресурсах, які відправляють у повідомленнях незнайомі вам люди.